Найчастішими об'єктами атак у 2017 році стали інфраструктура та веб-ресурси компаній, а серед головних трендів року фахівці називають трояни-шифрувальники, розвиток ринку кіберпослуг, атаки на банки, криптовалютні біржі та ICO.< /p>

Головним трендом 2017 року, безперечно, стали трояни-шифрувальники. Причому, як показав аналіз поведінки зловмисників протягом усього року, проблему становлять не стільки здирники, скільки віруси, які безповоротно шифрують дані, завдаючи тим самим величезної шкоди інфраструктурі компаній.

Поки одні заражають «шкідливістю», інші налагоджують їхнє виробництво. За рахунок активного просування послуги ransomware as a service одні і ті ж трояни стали багаторазово використовуватися різними особами, а поріг входу в кіберзлочинний бізнес знижується, оскільки через інтернет купити шкідливе ПЗ тепер може будь-хто. Отже, кількість шкідливих кампаній лише збільшуватиметься.

Протягом усього 2017 року зростала і кількість жертв серед звичайних користувачів: якщо у першому кварталі аналітики Positive Technologies нарахували 21 унікальний інцидент, внаслідок якого постраждали приватні особи, то до кінця року їх кількість наблизилась до 100. Експерти компанії пов'язують цей факт також із популярністю ransomware as a service, оскільки новачки в кіберзлочинному середовищі, які шукають швидкої наживи, найчастіше спрямовують куплені трояни саме на приватних осіб. Варто також зазначити, що у 2017 році найбільший інтерес у зловмисників у принципі викликали саме пересічні користувачі: це 26% усіх атак.

Основними мотивами зловмисників у 2017 році були отримання прямої фінансової вигоди (70%) та крадіжка даних (26%). Найбільш викраденими даними стали медична інформація та дані платіжних карток. При цьому, як зазначають експерти, хоча персональні дані продовжують цікавити зловмисників, у даркнеті вони вже не цінуються так високо, як раніше.

Ажіотаж навколо криптовалют, що піднявся в 2017 році, і суттєве зростання популярності ICO залучили і зловмисників, які направили атаки на криптовалютні біржі, гаманці приватних осіб та ICO. І поки одні реєстрували криптогаманці та переказували на них гроші, інші спустошували ці гаманці, наприклад, шляхом підбору облікових даних.

Не залишився поза увагою кіберзлочинців і ринок «розумних речей», що стрімко зростає. Компрометація облікових даних від IoT-пристроїв призвела до того, що мільйони роутерів, IP-камер, і пилососів та іншого начиння опинилися в ботнетах і використовуються для майнінгу криптовалюти, стеження за людьми, DDoS-атак та іншого.