Cisco підбила підсумки року, що минає, і представила тенденції, які продовжать відігравати важливу роль надалі.
Cisco підбила підсумки року, що минає, і представила тенденції, які вплинули на розвиток ІТ-галузі в 2017 році і продовжать відігравати важливу роль надалі. Ключовими темами заходу стали штучний інтелект, машинне навчання, кібербезпека, підходи до створення мереж для цифрової епохи.
Завдяки цифровізації мережа відіграє все більш важливу роль у розвитку інновацій, при цьому до мережі висувається все більше вимог. Настає нова ера мережевих технологій, пов'язана з появою інтенційно орієнтованих мереж, що працюють на основі намірів. В інтенційно-орієнтованих мережах поєднуються всі останні інновації мережі, включаючи SDN, віртуалізацію, машинне самонавчання, модельно-орієнтовані програмні інтерфейси API та розробки, пов'язані з безпекою. Такі мережі оперують безліччю підключених пристроїв як єдиною фабрикою, тому окремі пристрою не потрібно налаштовувати вручну. Замість конкретних команд оператори можуть вказувати намір, і мережа трансформує їх у певні настройки. Дані, що у реальному часі, мережа використовує оптимізації своєї роботи. Ця інтуїтивна система передбачає дії, виявляє та усуває аномалії, запобігає загрозам безпеці та безперервно вдосконалюється.
Програми-здирники залишаться серйозною проблемою. Недавні атаки WannaCry і Nyetya продемонстрували, з якою швидкістю здатні поширюватися і яку шкоду можуть завдати шкідливих програм, значно небезпечніших, ніж звичайні здирники, під які вони маскуються. Ці події віщують появу загроз, які Cisco назвала атаками типу "переривання обслуговування" (destruction of service attacks). Вони здатні завдати величезних збитків, не залишаючи при цьому бізнесу можливості відновлення. Створити атаку-вимагач у 2018 році буде ще простіше, враховуючи поширення програм-вимагачів, що надаються у вигляді послуги (Ransomware-as-a-Service), які суттєво полегшують реалізацію злочинних задумів, незалежно від рівня технічної підготовки виконавців. Одночасно відбувається і наростання таких традиційних атак, як DDoS, спам, шпигунське та рекламне ПЗ. У той же час організації починають стикатися і з іншими менш відомими атаками. Зловмисники починають отримувати чималі прибутки, використовуючи компрометацію бізнес-пошти (Business email compromise, BEC) за допомогою соціального інжинірингу. Для захисту організацій все ширше застосовуватиметься автоматизація, машинне самонавчання та штучний інтелект. Для скорочення оперативного простору атак та зменшення їх негативних наслідків чималу роль відіграє час виявлення. Важливо, що мережа вперше зможе ідентифікувати та обмежувати шкідливі комунікації у зашифрованому трафіку, не порушуючи при цьому конфіденційності.
У наступні 10 років штучний інтелект та машинне самонавчання внесуть кардинальні зміни у процес проведення виробничих нарад. У 2018 році віртуальні помічники братимуть участь у проведенні нарад за допомогою ботів зі штучним інтелектом, які вміють розпізнавати мову та розуміти контекст. До 2020 року віртуальні помічники будуть готові підбити ключові підсумки наради, а після 2022 року штучний інтелект буде здатний підключити до наради того колегу, компетенції якого важливі для проведення зустрічі.
Хмарні технології - причому одночасно і приватні та публічні хмари - будуть застосовуватися переважною більшістю організацій. За оцінками Cisco, до 2021 року хмарні сервіси генеруватимуть 95% глобального трафіку ЦОД. Однак керувати гібридним середовищем і дорого, і складно. Громадські та приватні хмари мають суттєві відмінності, і не так просто створювати додатки, які легко здатні переміщатися між ними, не кажучи вже про створення несуперечливого середовища для розробників. Наприклад, при необхідності розробляти щось у публічній хмарі, а розгортати - у приватній. І зараз, коли зрозуміло, що можливості гібридної хмари необхідні, інженерним колективам усієї галузі належить спільно попрацювати над новими рішеннями.
Автономна підключена IoT-техніка має величезний потенціал, як, наприклад, такі об'єкти, як дрони та роботи в промисловому середовищі та в IoT-проектах, особливо у поєднанні зі штучним інтелектом та розпорошеними обчисленнями. Автономні роботи, здатні самонавчатися і самопідтримуватися, знайдуть застосування в різних галузях, від гірничої промисловості до збирання та переробки відходів. Безпілотні автомобілі незабаром можуть з'явитися в аеропортах і логістичних центрах. Автономні дрони зі штучним інтелектом можуть автоматично вибрати оптимальну траєкторію польоту, змінюючи її на льоту, щоб уникнути поганих погодних умов, дерев, ліній електропередач та інших перешкод. Дрони допоможуть землемірним та топографічним компаніям у зйомці важкодоступної місцевості. Сфера застосування дронів стрімко розширюється - від інспекції трубопроводів та вишок стільникового зв'язку до складської інвентаризації.
Біткойн, напевно - найвідоміший додаток технології блокчейн. У той же час вона пропонує безліч інших програм, не обмежуючись цифровою криптовалютою.
Технологія блокчейн дозволяє будь-якій екосистемі учасників, чи то підприємства, машини чи люди, прозоро, чітко та безпечно обмінюватися товарами, послугами, даними та грошима. Тому вона й привернула увагу інноваторів, інтереси яких далеко виходять за межі цифрової криптовалюти. Проекти, пілотні рішення та досвідчені зразки з'являються практично в кожному секторі, від фінансових та банківських організацій до безпілотних автомобілів та гірничодобувної промисловості, від міжнародних постачань та роздрібної торгівлі до охорони здоров'я. "Зона найкращого сприйняття" технології блокчейн може лежати на її перетині з інтернетом речей. Наприклад, енергетична компанія буде використовувати її для управління взаємодією енергосистеми із сонячними панелями. Автомобілебудівники розглядають блокчейн як аутентифікації обміну даними між підключеними автомобілями. Але щоб розкрити всю цінність та забезпечити широке застосування технології, галузі необхідно забезпечити її стандартизацію та взаємну сумісність.
Розпорошені обчислення, інакше звані туманними, наближають хмару до землі. У поєднанні з інтернетом речей, 5G та вбудованим штучним інтелектом вони дають об'єктам, додаткам та пристроям можливість швидко з'єднуватись та прискорено обробляти великі масиви даних. У традиційній моделі пакетна аналітика виконується у хмарі. Сьогодні розпорошені обчислення розширили сферу дії хмари до межі мережі, де генеруються дані. Щоб заощадити смугу пропускання та забезпечити обробку даних у реальному часі, розпорошені вузли переробляють гори даних та пересилають для подальшої обробки у хмару лише ті, що відповідають тим чи іншим критеріям. Коли критично час затримки, розпорошені вузли в реальному часі передадуть аварійний сигнал, наприклад про перегрівання бурової коронки, що дозволить вчасно вжити необхідних заходів.
